Юрий Кондратюк: за что сидел изобретатель, проложивший дорогу на Луну
---
Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897, Полтава, Україна — місце та дата смерті невідомі, не раніше 1943) — український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон». - Вікіпедія
Юрий Кондратюк, если так можно выразиться, первым проложил дорогу к Луне. По мнению специалистов, именно его расчеты траектории полета позже взяли за основу американцы. Однако арест Кондратюка в 1930 году был связан вовсе не с космосом, а со строительством зернохранилища.
Кондратюк – на самом деле не Кондратюк
Юрий Васильевич Кондратюк родился в 1897 году на Украине, в Полтаве. Интересно, что ни имя, ни отчество, ни фамилия ученого ненастоящие. На самом деле его звали Александром Игнатьевичем Шаргеем. Еще с детства Александр проявлял интерес к техническим дисциплинам. Поэтому неудивительно, что, окончив с отличием гимназию, он тут же стал студентом политехнического института. Однако из вуза он так и не выпустился: его призвали на военную службу.
Во время гражданской войны Шаргея мобилизовали в Белую армию. Но Александр на стороне белых воевать не хотел, и в то же время, как бывший офицер царской армии, не желал попадаться на глаза и Красным. Поэтому молодой человек решил попросту дезертировать. Он долго скитался по родным и знакомым, пока кто-то не раздобыл для него паспорт некоего Юрия Васильевича Кондратюка. Наверное, тогда Александр вряд ли думал о том, что проживет под этим именем всю оставшуюся жизнь.
Мастодонт
Таким образом с незаконченным образованием Александр Шаргей, он же Юрий Кондратюк, стал изобретателем-самоучкой. Кондратюк давно грезил космическими полетами и даже мечтал построить ракету, поэтому неудивительно, что тему космоса он исследовал довольно дотошно. Однажды он даже написал книгу «Завоевание межпланетных пространств», которую высоко оценил известный советский ученый Ветчинкин.
Но страх все равно преследовал Шаргея. Опасаясь разоблачения (ведь он продолжал пользоваться чужим паспортом), в конце 20-х годов Кондратюк уехал как можно дальше от родных мест, а именно в Новосибирск, где и устроился на ставшее для него роковым предприятие «Хлебопродукт». Там его подключили к строительству нового хранилища для зерна.
В то время со стройматериалами были проблемы: не хватало даже гвоздей. Но Кондратюк нашел выход: он сконструировал элеватор из бревен без единого гвоздя. Это сооружение оказалось не только поистине уникальным, но и огромным: хранилище вмещало в себя 13 тысяч тонн продукта. За оригинальную конфигурацию местные прозвали элеватор «Мастодонтом» (вымершее млекопитающее с хоботом).
Приговор без вины
В 1930 году Кондратюк поплатился за свой талант. Его арестовали за вредительство. Дело в том, что властям вдруг пришло в голову, что здание без гвоздей простоять долго не сможет, и рано или поздно «Мастодонт» просто рухнет. Не дожидаясь этого, ученого осудили на 3 года. Но изобретатель не досидел до конца срока. Будучи в заключении он разработал новый проект ветроэлектростанции. Благодаря этому факту, а также просьбам видных советских ученых, Кондратюк оказался на свободе раньше положенного.
После этого об изобретателе-самородке узнали многие светила того времени. Но Кондратюк, видимо, с момента завладения чужими документами привыкший всего опасаться, отклонял предложения ученых о сотрудничестве.
Когда началась Великая Отечественная война, Кондратюк ушел на фронт и честно воевал до самой смерти. К сожалению, он не дожил ни до победы, ни до своего признания, ни до первого полета на Луну. Он погиб в 1942 году в Орловской области.
А что касается «Мастодонта», то по этому делу ученый-самоучка позже был реабилитирован.
Внесок в науку і міжнародне визнання
Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».
«Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, — згадував Д.Хуболт, — я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».
--- Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).
Вшанування
* З 1970 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця в Мінському масиві у Києві.
* З 2016 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця на житловому масиві Червоний Камінь у місті Дніпрі.
Федераціями космонавтики України та Росії була випущена загальна для обох держав пам'ятна медаль «Ю. В. Кондратюк».
* Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору.
* У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка.
* Його ім'ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві.
* У Полтаві йому встановлений пам'ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка.
* Ю. В. Кондратюку присвячено ювілейну монету «Юрій Кондратюк», яку викарбував НБУ на його честь 1997 року, а також дві поштові марки (1997 та 2002 років) іменем вченого названо Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ) — вищий навчальний заклад в Україні.
* Його іменем названо астероїд 3084 Кондратюк.
* Його іменем названо кратер на зворотньому боці Місяця
* 21 червня 2012 року Google відзначив 115 років з дня народження Юрія Кондратюка встановленням принагідного дудла на головній сторінці.
* 2014 року занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико.
* У 2015 р. Мала академія наук України ініціювала проект медалі Юрія Кондратюка.
* 21 червня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім'я та прізвище — Олександр Шаргей) (1897—1942), вченого-винахідника, розробника ракетної техніки і теорії космічних польотів.
Источники - russian7.ru и Вікіпедія
Юрий Кондратюк, если так можно выразиться, первым проложил дорогу к Луне. По мнению специалистов, именно его расчеты траектории полета позже взяли за основу американцы. Однако арест Кондратюка в 1930 году был связан вовсе не с космосом, а со строительством зернохранилища.
Кондратюк – на самом деле не Кондратюк
Юрий Васильевич Кондратюк родился в 1897 году на Украине, в Полтаве. Интересно, что ни имя, ни отчество, ни фамилия ученого ненастоящие. На самом деле его звали Александром Игнатьевичем Шаргеем. Еще с детства Александр проявлял интерес к техническим дисциплинам. Поэтому неудивительно, что, окончив с отличием гимназию, он тут же стал студентом политехнического института. Однако из вуза он так и не выпустился: его призвали на военную службу.
Во время гражданской войны Шаргея мобилизовали в Белую армию. Но Александр на стороне белых воевать не хотел, и в то же время, как бывший офицер царской армии, не желал попадаться на глаза и Красным. Поэтому молодой человек решил попросту дезертировать. Он долго скитался по родным и знакомым, пока кто-то не раздобыл для него паспорт некоего Юрия Васильевича Кондратюка. Наверное, тогда Александр вряд ли думал о том, что проживет под этим именем всю оставшуюся жизнь.
Мастодонт
Таким образом с незаконченным образованием Александр Шаргей, он же Юрий Кондратюк, стал изобретателем-самоучкой. Кондратюк давно грезил космическими полетами и даже мечтал построить ракету, поэтому неудивительно, что тему космоса он исследовал довольно дотошно. Однажды он даже написал книгу «Завоевание межпланетных пространств», которую высоко оценил известный советский ученый Ветчинкин.
Но страх все равно преследовал Шаргея. Опасаясь разоблачения (ведь он продолжал пользоваться чужим паспортом), в конце 20-х годов Кондратюк уехал как можно дальше от родных мест, а именно в Новосибирск, где и устроился на ставшее для него роковым предприятие «Хлебопродукт». Там его подключили к строительству нового хранилища для зерна.
В то время со стройматериалами были проблемы: не хватало даже гвоздей. Но Кондратюк нашел выход: он сконструировал элеватор из бревен без единого гвоздя. Это сооружение оказалось не только поистине уникальным, но и огромным: хранилище вмещало в себя 13 тысяч тонн продукта. За оригинальную конфигурацию местные прозвали элеватор «Мастодонтом» (вымершее млекопитающее с хоботом).
Приговор без вины
В 1930 году Кондратюк поплатился за свой талант. Его арестовали за вредительство. Дело в том, что властям вдруг пришло в голову, что здание без гвоздей простоять долго не сможет, и рано или поздно «Мастодонт» просто рухнет. Не дожидаясь этого, ученого осудили на 3 года. Но изобретатель не досидел до конца срока. Будучи в заключении он разработал новый проект ветроэлектростанции. Благодаря этому факту, а также просьбам видных советских ученых, Кондратюк оказался на свободе раньше положенного.
После этого об изобретателе-самородке узнали многие светила того времени. Но Кондратюк, видимо, с момента завладения чужими документами привыкший всего опасаться, отклонял предложения ученых о сотрудничестве.
Когда началась Великая Отечественная война, Кондратюк ушел на фронт и честно воевал до самой смерти. К сожалению, он не дожил ни до победы, ни до своего признания, ни до первого полета на Луну. Он погиб в 1942 году в Орловской области.
А что касается «Мастодонта», то по этому делу ученый-самоучка позже был реабилитирован.
Внесок в науку і міжнародне визнання
Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».
«Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, — згадував Д.Хуболт, — я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».
--- Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).
Вшанування
* З 1970 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця в Мінському масиві у Києві.
* З 2016 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця на житловому масиві Червоний Камінь у місті Дніпрі.
Федераціями космонавтики України та Росії була випущена загальна для обох держав пам'ятна медаль «Ю. В. Кондратюк».
* Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору.
* У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка.
* Його ім'ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві.
* У Полтаві йому встановлений пам'ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка.
* Ю. В. Кондратюку присвячено ювілейну монету «Юрій Кондратюк», яку викарбував НБУ на його честь 1997 року, а також дві поштові марки (1997 та 2002 років) іменем вченого названо Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ) — вищий навчальний заклад в Україні.
* Його іменем названо астероїд 3084 Кондратюк.
* Його іменем названо кратер на зворотньому боці Місяця
* 21 червня 2012 року Google відзначив 115 років з дня народження Юрія Кондратюка встановленням принагідного дудла на головній сторінці.
* 2014 року занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико.
* У 2015 р. Мала академія наук України ініціювала проект медалі Юрія Кондратюка.
* 21 червня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім'я та прізвище — Олександр Шаргей) (1897—1942), вченого-винахідника, розробника ракетної техніки і теорії космічних польотів.
Источники - russian7.ru и Вікіпедія
Взято: vakin.livejournal.com
Комментарии (0)
{related-news}
[/related-news]